1. Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, а на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина ( Обід на столі )

2. У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою (  Хліб у піч і з печі )

3. Ріжуть мене ножакою,

Б'ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене люблять (Хліб)

3. Без обручів, без дна повна бочка вина,

Щоб її полагодити, на те майстра нема (Яйце)

4. Котилася бочка з горбочка,

Покотилась та й розбилась;

 Нема того бондарця,

Щоб поправив кадібця (Яйце)

5.  Пуд води, пуд їди і пуд солі — варю-варю — не солоне (Яйце)

6.  Розколеш лід — візьмеш срібло, розколеш срібло — візьмеш золото (Яйце)

7. Кинути вгору — то біле; кинути на землю — то жовте (Яйце) 

8. У воді родиться і води боїться (Сіль)

9. Мене не їдять і без мене не їдять (Сіль)    

Голкою криниці не викопаєш.

Краще раз побачить, як тричі почуть.

Хто багато робив, той багато й знає.

Тихше їдеш — далі будеш.

Всякому овочу свій час.

Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.

Добре самому усе уміть, але ще краще не самому усе робить.

На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть.

Раз опечешся, другий — остережешся.

Учителя і дерево пізнають по плодах.

Шануй учителя, як родителя.

Чого навчився, того за плечима не носить.

Учись — умний будеш, працюй — не голодний.

Потрібно учиться — завжди пригодиться.

Піти в науку, треба терпіть і муку.

Освіта — що повітря та їжа.

Палиця хоч і німа, а декому дає ума.

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!

Не вивчить школа, вивчить охота.

Корінь науки гіркий, а плід смачний.

Добре того вчить, хто слухає; добре того бить, хто плаче.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Без плуга не хлібороб, без утюга не кравець

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує

Знай чоботар своє правило, а в закройщики не лізь. (Поділ праці.)

Кравець гадить, а утюг гладить

Кравець кравця по наперстку знає

Не було з ткача багача, а з швачки багачки

Не напрядеш під димком (зимою), не витчеш під тинком (весною), без сорочки будеш

Повар з голоду не вмре

Ремесло за плечима не носить, а трапиться що й пригодиться. (Ремесло, як додаток)

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає

Ремесло не коромисло,— плечей не відтягне

Тонко прясти — довго ткати

Тонко прясти, швидко порветься

Щоб кухар з голоду помер, то цього ще й на світі не було

Як буде шити маком (дрібно), то їстиме борщ з таком, а шитиме овесцем (рідко), то істиме борщ із м'ясцем. (Дрібне шиття потребує багато часу.)

Що на ярмарку не купиш?  (Розум.)

Без вікон, без дверей, повна світлиця людей. (Огірок)

Сам червоний, цукровий - жупан зелений, бархатний. (Кавун)

Сто одеж - і всі без застібок. (Капуста) 

Сидить баба, у сто шуб одягнена. Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Сидить дівчина в темниці, а коса на вулиці. (Морква) 

Червоненька сукня, біленьке серденько. (Малина)

Вміє вишивати, шити, може ґудзики пришити, та без одягу донині рукодільниця-кравчиня. (Голка)

Є у голочки подружка, що прив’язана до вушка. Слід у слід за нею ходить, візеруночки виводить. (Нитка)

Чим їх більше, тим вага менша. Що це? (Дірки)

 Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі

Очі страхаються, а руки зроблять

Хто рано встає, тому Бог дає

Легше руками працювати, як головою

Умів почати — умій закінчити

Як сам не зробиш, то й Бог не поможе

Ремесло — не коромисло, плеч не відтягне

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся

Як хочеш шити, то перш вузлика зав'яжи

Майстер — золоті руки

Який майстер, така й робота

Як пошиєш, так і зносиш

Хто багато робить, той багато і вміє

Де руки і охота, там скора робота

Що вміти, то за поясом не носити

У невмілого руки не болять