«Кожний учитель,— я повторюю і тут свій постійний рефрен, — повинен бути природознавцем, кожний сільський учитель — «природодослідником».

А.  Дістєрвег

Величезний вплив на учительську освіту має також якомога краще знання психології і логіки. Адже психологія або — що ширше — антропологія — є науковою основою педагогіки, без якої остання витає в повітрі і не може бути твердо встановлена. Щодо логіки, то вона розкриває структуру пізна­вальних здібностей, розвиток яких становить головний обов'язок учителя. Ми маємо на увазі не поверхове засвоєння абстрактних форм і формул за різними сухими посібниками з логіки, а живе розуміння форм мислення і наочно ознайомлення з функціями розуму, що пізнає, в різних його проявах. Якщо вчитель поєднує таким чином дослідження окремих навчальних предметів з ви­вченням загальних творів, то він досягає, нарешті, зрілості в освіті, як окремій, так і загальній.

А.  Дістєрвег

Найбільш закоренілі педагоги-рутинери безперестану говорять про труднощі свого мистецтва і від­кидають теорію само на тій підставі, що вона надто легко дається кабінетним мудрецям.

К. Д. Ушинський

Якщо ми вимагаємо від ремісника, щоб він думав про своє ремесло і намагався обізнатися з ним ближче, то невже суспільство, яке довіряє нам дітей своїх, не має права вимагати від нас, щоб ми старалися в міру сил своїх ознайомитися з тим предметом, який доручається нашому піклу­ванню,— з розумовою й моральною природою людини. Педагогічна література відкриває нам широкий шлях до цього ознайомлення.

К. Д. Ушинський

...Педагог повинен багато учитися розуміти душу в її явищах та багато думати про мету, предмет і засоби виховної майстерності, перш ніж стати практиком.

К. Д. Ушинський

Життя, з яким має справу виховання, не вкладається в жодну однобічну теорію, і прямий теоретик в житті є найнепрактичнішою людиною.  Вихователь  повинен дивитися на життя скоріше з тієї височини, з якої дивилися на нього найвидатніші його знавці: Гомер, Тацит, Данте, Шекспір, Гете, ніж через яку-небудь теорію, яка самолюбно мріє, що їй вдалося вивести з одного принципу всі явища життя, незважаючи на їх очевидну суперечність.

К. Д. Ушинський

Чи можлива творчість там, до кожний з діячів черпає свій розвиток тільки з вузької сфери своєї особистої діяльності, яка не перевіряється наукою, і не в змозі здати собі справу, чого він діє так, а не інакше? Такі діячі можуть тільки або вперто противитися першому-ліпшому променю світла, що неприємно вражає несподіваністю або новизною їхнє незвикле око, або сміливо брати на віру все те, що їм нав'яже «практик», який ніколи не зазирав у науку, або теоретик, який насунув тугіше  ковпака  на  вуха,  для  того, щоб  не  чути  голосу  життя.

М.О.  Корф

Довести народного вчителя до того, щоб він міг кожне слово своє і кожний крок свій у школі мотивувати на основі законів антропології... Ось на яку конче потрібну і просту річ перетворюється із страховища антропологія (наука про людину), що поділяється на соматологію (фізіологія й анатомія) і психологію.

М.О.  Корф

...Перед тим як почнете повчати своєю педагогічною мудрістю, самі повчіться, поміркуйте, спробуйте набути більш визначений і зв'язний погляд на справу народної освіти.

М. Г. Чернишевський

...Для встановлення загальних принципів науки потрібна крім прекрасних почуттів, ще одна річ: треба стати «рівень з наукою, а не задовольнятися побіжними особистими спостереженнями та безсистемним читанням статейок, що потрапили до рук.

М. Г. Чернишевський

Ні! Не білою дошкою є душа дитини, а деревом у зерні, людиною у можливості. Хоч яке старе порівняння вихователя із садівником, але воно глибоко правильне, і ми й собі скористаємося ним. Так, дитина — це молодий, блідо-зелений паросток, який ледь визирнув із свого зерна; а вихователь — це садівник, який доглядає й вирощує цей паросток.

Г. Бєлінський.

Не філософськими одкровеннями в наш час може просунутися вперед наука педагогіка, а терпеливими і наполегливими повсюдними дослідами. Не філософом — вихователем і відкривачем нової педагогічної теорії має бути кожний викладач, але добросовісним і працьовитим спостерігачем, що вміє певною мірою узагальнити свої спостереження.

Лев Толстой

Тільки коли дослід буде основою школи, тільки тоді, коли кожна школа буде, так би мовити, педаго­гічною лабораторією, тільки тоді школа не відстане від загального прогресу, і дослід зможе закласти тверді підвалини для науки освіти.

Лев Толстой

...Збагачений свідомістю могутності законів природи і генія наукової думки людини, зупиняюся перед невідомим: дитина.

Януш Корчак

Педагог повинен викликати явища зростання (інтелектуального) у самого себе, тоді він буде живий і прийнятний для дітей, бо буде сповненим інтересу до них. Діти це завжди інстинктивно відчувають. Педагог повинен стати спостерігачем і дослідником тих явищ, які перед ним відбуваються. ...З цього погляду вчитель є співробітником-кореспондентом наукового закладу.

С. Т. Шацький

...Не можна весь час творити і не на­давати результатам цієї творчості більш-менш певної сталої форми, якою вчитель і сам би міг скористатися і яку інші товариші могли б здійснити у своїй школі.

С. Т. Шацький

І в нашій галузі — я в цьому глибоко переконаний був усе життя — також необхідні винаходи, навіть винаходи в окремих деталях, навіть у дрібницях, а тим більше в групах деталей, в системі, в частинах системи. І такі винаходи можуть йти, звичайно, не тільки від працівників теоретичного фронту, але й від звичайних рядових працівників, ось таких, як я.

А. С. Макаренко

Хороший вихователь повинен обов'язково вести щоденник своєї роботи, в якому записувати окремі спостереження над вихованцями, випадки, які характеризують ту чи іншу особу, бесіди з нею, рух вихованця вперед, аналізувати явища кризи або перелому, які бувають у всіх дітей в різному віці.

А.С. Макаренко

Що раз скажу, — важко сподіватися, що з книги можна навчитися виховувати, але навчитися мислити, ввійти в сферу думок про виховання, мені здасться, можна.

А.С. Макаренко

Педагогічна теорія повинна бути чуйним компасом, що вказує, куди і як вести дитину, світлом, що осяює практику.

В. О. Сухомлинський

За самою своєю логікою, за філософською основою, за творчим характером педагогічна праця немож­лива без елементу дослідження, і перш за все тому, що кожна людська індивідуальність, з якою ми маємо справу, це до певної міри глибоко своєрідний, неповторний світ думок, почуттів, інтересів.

В. О. Сухомлинський

Стає майстром педагогічної праці швидше всього той, хто відчув у собі дослідника.

В. О. Сухомлинський

Дослідницька робота не є для учителя чимось таємничим і незбагненним. Не бійтесь досліджень. В самій своїй основі педагогічна праця — справжня педагогічна праця — стоїть близько до наукового дослідження. Ця близькість, спорід­неність полягають передусім в аналізі фактів і необхідності передбачати.

В. О. Сухомлинський

Без наукового передбачення, без уміння закладати в людині сьогодні ті зерна, які зійдуть через десятиріччя, виховання перетворилося б у примітивний нагляд, вихова­ель — у неграмотну няньку, педагогіка — у знахарство. Треба науково передбачати — в цьому суть культури педагогічного процесу, і чим більше тонкого, вдумливого передбачення, тим менше несподіваних нещасть.

В. О. Сухомлинський

Учитель, який вміє проникати мисленно в сутність фактів, у причинно-наслідкові зв'язки між ними, запобігає багатьом труднощам і невдачам, позбавляється від дуже серйозного недоліку, характерного для процесу виховання,— від прикрих несподіванок. Скільки цих несподіванок буває в школі, як вони порушують нормальний перебіг навчально-виховної роботи!

В. О. Сухомлинський

Місію керівника школи я бачу в тому, щоб зробити кожного учителя вдумливим, допитливим дослідником. Справжній педагогічній творчості притаманні риси дослідження, творчого узагальнення своєї праці.

В. О. Сухомлинський

Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя па щасливу стежку дослідження. Тут неозоре море індивідуальної роботи директора з кожним учителем, тут знахідки, відкриття, радощі і прикрощі.

В. О. Сухомлинський

Наукове дослідження особистості дитини — це одна з головних умов наукового керівництва школою, педагогічним колективом. Робота кожного вчителя, директора, завуча над педагогічною характеристикою дитини — це ази педагогічної культури.

В. О. Сухомлинський

Без знання дитини нема школи, нема виховання, нема справжнього педагога і педагогічного колективу, а знати дитину можна лише тоді, коли постійно розвивається, збагачується педагогічна культура вчителя.

В. О. Сухомлинський

Без твердого психологічного грунту нема педагогічної культури. Декому з учителів психологія видається нудною наукою, що не має свого практичного застосування в школі. Ми піклуємося про те, щоб психологія була справжнім компасом у практичній роботі колективу.

В. О. Сухомлинський

Праця вчителя дедалі більше уподібнюється праці вченого. В його роботі немає елементів, які просто повторюються. Безперервно розвивається наука, основи якої викладає вчитель. Змінюється контингент учнів. В учительській справі слід враховувати індивідуальні особливості. В цих дина­мічних умовах постійно треба знаходити найдохідливіші форми уроку, прийоми виховання.

М. О. Прокоф'єв

Викривати, виправляти у разі потреби вчитель повинен без суворості, без лайливості. Адже в багатьох виникає відраза до навчання тому, що догани в устах деяких учителів відгонять явною ненавистю.

Квінтіліан

Нехай поважність учителя не супроводжується грубістю, ласкавість — слабістю; щоб не породити внаслідок першого — ненависті, а другим — презирства. Хай часто проводить бесіди з учнями про добру поведінку, бо чим частіше вдаватися до напучень, тим рідше буде потреба в покараннях... Хай зуміє, напучуючи учнів, щодня сказати щось таке, що могло б у них назавжди лишитися в пам'яті.

Квінтіліан

Учителі з учнями не повинні поводитися ні гордо, ні фаміліарно. Перше породжує ненависть до них, друге — презирство. Помірність не залишить місця ні для того, ні для другого...

М. В. Ломоносов

Коли учителі будуть привітні і ласкаві, не будуть відштовхувати від себе дітей своїм суворим по­водженням, а будуть приваблювати їх своєю прихильністю, манерами і словами... словом, коли вчителі будуть ставитися до учнів з любов'ю, тоді вони легко завоюють їх серця так, що дітям буде приємніше бути в школі, ніж дома.

Я. А. Коменський

У серце  увійде  лише  те,  що  йде від серця.

Ж.-Ж. Руссо

Люди, будьте людяні. Це ваш перший обов'язок... Любіть дитинство: будьте уважні до його ігор, забав, до його милого інстинкту. Хто з вас не жалкує іноді за цим віком, коли усмішка завжди на устах, коли душа завжди спокійна? Навіщо хочете ви підібрати у цих маленьких, невинних створінь той золотий час, який біжить від них так швидко і безповоротно.

Ж.-Ж. Руссо

Нудні уроки тільки й можуть що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається. Ведучи бесіду з молодими про їхні обов'язки, не слід залякувати їх і обтяжувати тягар, накладений на них природою. Викладайте їм ці обов'язки ясною простою мовою: хай вони не думають, що виконувати їх тяжко і неприємно. Не повчайте їх із сердитим виглядом, не напускайте на себе суворості!

Ж.-Ж. Руссо

Та в чому полягає це мистецтво, що воно собою являє? Я відповідаю: це — мистецтво садівника, під доглядом якого квітнуть і ростуть тисячі дерев. Поглянь, він нічого не робить для сутності їх росту і цвітіння; сутність їх зростання і цвітіння закладена в них самих... Садівник лише оберігає дерево, щоб ніяка зовнішня сила не пошкодила ні його коріння, пі стовбура, ні гілки і не завадила закону природи, за яким усі частини дерева, ростучи всі разом, сприяють квітуванню дерева і забезпечують його.

Й.-Т.  Песталоцці

Мій перший принцип полягає в тому, що ми лише тоді можемо добре виховувати дитину, коли знаємо, що вона відчуває, до чого вона здатна, чого вона хоче. Щоб це знати, потрібне глибоке знання психології або материнська увага. Оскільки ми не володіємо першим, нам треба керуватися другим.

Песталоцці

...Згубно діє вчитель, безідейний, сповнений зарозумілості, учитель-критикан. Він зважується — і навіть вбачає в цьому геройство — розкритикувати перед учнями все велике, прекрасне, високе в історії і літературі, привчає і учнів до критиканства, звичайною, за даною, ним нав'язаною міркою — і тим руйнує їхню віру в ідеал. Такий учитель убиває благородну людську природу.

А. Дістервег

Та ніхто не діє так згубно, як деспотичний учитель, який не рахується з природним розвитком людини, не поважає цього розвитку.

А. Дістервег

...Я не зношу... таких учителів, які перебувають поза школою тоді, коли вже дзвенить дзвінок. Вони можуть мати знання, але їх не можна вважати надійними людьми, на яких цілковито покладаєшся. Якщо хтось має намір розгнівати мене, йому варто тільки спізнитися до початку занять.

А. Дістервег

Ми зберігаємо тверде переконання, що велике мистецтво виховання тільки-но починається, що ми стоїмо ще перед дверима цього мистецтва і не увійшли в самий храм його і що досі люди не звернули на виховання тієї уваги, на яку воно заслуговує. Чи багато налічуємо ми великих мислителів і вчених, які присвятили свій геній справі виховання? Здається, люди думали про все, крім виховання, шукали засобів величі й щастя скрізь, крім цієї галузі, де найшвидше їх можна знайти. Але вже тепер видно, що наука визріває до того ступеня, коли погляд людини мимоволі буде  звернений на виховне мистецтво.

К. Д. Ушинський

Вихователь (викладання є тільки один із засобів виховання), поставлений віч-на-віч з вихованцями, в самому собі має всю можливість успіхів виховання.

К. Д. Ушинський

Так, діти ненавидять учителів, від яких ніколи не діждешся схвалення або визнання того, що добро зроблено. А в деяких входить у систему ніколи не хвалити; що вбиває прагнення до досконалості: хто лає, повинен уміти й хвалити.

К. Д. Ушинський

Чи не того мордують дітей, іноді й великих, що їх так важко виховувати, а сікти так легко? Чи не мстимося ми покаранням за нашу невдалість?

Герцен

...Оскільки справа виховання — це мистецтво, то закінченість і досконалість недосяжні, а розвиток і вдосконалювання нескінченні. Учитель повинен знати, що кожна винайдена ним метода є тільки щабель, на який треба стати для того, щоб іти далі.

Лев Толстой

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо учитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він — досконалий учитель.

Лев Толстой

Учитель завжди мимоволі прагне до того, щоб вибрати найзручніший для себе спосіб викладання. Чим спосіб викладання зручніший для вчителя, тим більш незручний він для учнів. Тільки той  спосіб  викладання  правильний,  яким  задоволені учні.

Лев Толстой

Чим легше вчителеві навчати, тим важче учням учитися. Чим важче вчителеві, тим легше учневі. Чим більше вчитель учитиметься сам, продумуватиме кожний урок, зважаючи на сили учня, тим більше стежитиме він за плином думки учня, чим більше викликатиме його на відповіді і запитання, тим легше вчитиметься учневі.

Лев Толстой

Щоб учневі було зрозуміло й цікаво те, чого його навчають, уникайте двох крайностей: не говоріть учневі про те, чого він не може знати і зрозуміти, і не говоріть про те, що він знає не гірше, а то й краще від учителя.

Лев Толстой

І виховання, і освіта неподільні. Не можна виховувати, не передаючи знання, будь-яке знання діє виховавчо.

Лев Толстой

Особлива винахідливість і досвідченість учителя потрібні, щоб уміти спрощувати будь-яке пояснення предмета, наочно знайомити з тим або іншим законом природи і переконувати в його істині й непорушності.

В. І. Водовозов

Треба вивчити характер вихованця, з нажити ті обставини і умови його минулого життя, які могли мати вплив на склад його здібностей і життя, треба чесним і відвертим поводженням набути його довір'я, треба довідатися про його насущні потреби і нарешті, намацавши твердий грунт, взятися за діло так, як того вимагатимуть обставини, як бог на душу покладе, не чекаючи від теорії вирішення тих питань, які мають вирішуватися на місці за допомогою якогось осяяння і творчого натхнення.

Д. І. Писарев

...Треба було довгих літ систематичної та терпеливої праці з боку вчителя та ретельного зусилля з боку ученика, щоб мов із зернятка, виплекати гарну рослину — чесну одвертість та правдивість характеру.

Іван Франко

Він має справу з дітьми, які, коли не розуміють чогось, то вчитель повинен нарікати не па учнів, а на самого себе, що не може довести їх до розуміння. Повинен він поводитися з дітьми лагідно, не дратівливо, терпляче і поясню­вати кожний предмет охоче і простою мовою без пишномовних фраз і непотрібних термінів... Про вчителів судять не з їхніх усних фраз, що істотно не йдуть до діла, а з тих плодів, які будуть на грунті посівів, тобто в учнях.

І. Алтинсарін

Школа повинна зміцнити підлітка духовно і тілесно, навчити його користуватися зброєю, необхідною для боротьби з природою, з несправедливістю людською, вона повинна створити його вдруге або, вірніше, виправити духовно і тілесно створене природою слабе створіння з тим, щоб перетворити його в сильну і щасливу людину. Тому сумлінний, старанний, розумний і високоморальний вчитель заслуговує великої поваги з боку кожної мислячої і свідомої людини.

Я. С. Гогебашвілі

...Перше, незаперечне право дитини — висловлювати свої думки, активно брати участь у наших міркуваннях про неї і присудах. Коли ми доростемо до її поваги і довір'я, коли вона повірить нам і сама скаже, в чому її право, загадок і помилок стане менше.

Януш Корчак

Гарний вихователь від поганого відрізняється тільки кількістю зроблених помилок і заподіяної дітям шкоди. Є помилки, які гарний вихователь робить тільки раз і, критично оцінивши, більше не повторює, довго пам'ятаючи свою помилку. Якщо гарний вихователь від утоми вчинить щось безтактно або несправедливо, він докладе всіх зусиль, щоб якось механізувати дрібні набридливі обов'язки, адже він знає, що все недобре йде від браку в нього часу. Поганий вихователь свої помилки звалює на дітей.
Гарний вихователь знає, що варто подумати і над дріб'язковим епізодом, за ним може стояти ціла проблема — не нехтує нічим... Поганий вихователь гадає, що діти і насправді повинні не гала­сувати і не бруднити одежі, а добросовісно зубрити граматичні правила.
Розумний вихователь не супиться, коли він не розуміє дітей, а розмірковує, шукає, розпитує їх самих. І вони його научать не зачіпати їх надто відчутно — було б бажання навчитися!

Януш Корчак